Визнання в любові в прозі
Я давно вже існую як продовження тебе. Навіть коли тебе немає поруч, я можу подумки сваритися і жартувати над тобою. Але все це можливо до тих пір, поки ми дихаємо з тобою одним повітрям і думаємо одними думками. Моя любов до тебе — це мій земний рай.
З твоєю появою моє життя наповнена яскравими фарбами, кольорами. Кожен день тепер має глибокий сенс, а відчуття щастя, гармонії, задоволення від кожної прожитої хвилини постійно оселилася в моєму серці. І все завдяки тобі. Я тебе люблю!
Справжнє щастя для мене настає тоді, коли ти поруч. Для мене ти як повітря, без якого просто нереально прожити, ти – моя мрія, воплотившаяся в реальність. Моя любов до тебе назавжди і всупереч всім на зло вона сильніше з кожним днем. Люблю тебе.
Ми, подібно крапельками ранкової роси, отражаемся в променях яскравого світла. Тепло і мир у наших душах сплітаються воєдино ліричними нитками. Я не можу уявити себе без тебе, мені треба постійно відчувати тебе поруч. Ти – те, чим я живу, харчуюся і дихаю.
Любов. Ім’я і почуття. Найголовніше в житті нашої почуття. На любові тримається все хороше, справжнє і вартісне. Пощастило тим, кому довелося осягнути це прекрасне почуття. Щастить тим, хто в любові живе і «купається». Люблю тебе. Це не просто слова, а моє щире визнання в глибокому почутті.
З тих пір, як ми зустрілися, всі мої думки зайняті тільки тобою. Ніжність і любов до тебе переповнюють мене. Хочеться говорити тільки про тебе, писати про тебе вірші, складати пісні. Спасибі за твою усмішку, за твою любов! Нехай любов з нами залишиться назавжди!
Я люблю тебе — дотики, від яких кидає в тремтіння; погляд, від якого біжать мурашки по шкірі і підкошуються ноги; голос, який змушує мене тремтіти настільки, що іноді я не розумію сенс сказаного. Твої слова… В них стільки ніжності, ласки, тепла, що мої щоки починають палати, стає жарко в грудях і у всьому тілі. Обожнюю тебе!
Автор: Наталія Кулдошина
Знаєш, за що люблю тебе? За те, що не ображаєш, встаєш вранці і тепло мені даруєш своєю посмішкою. Ще я люблю тебе за солодкі промови, що шепочеш мені вночі і вдень, тримаючи за руки, за плечі. Немає слів, щоб виразити повноту почуттів моїх. Є тільки одне — Люблю, більше за життя своєї тебе я люблю.
Любов, яку я відчуваю до тебе, не має меж, як Всесвіт заповнена сяючими зірками, як галактика, але найбільше вона схожа на Землю — адже вона єдина!
Найчастіше любов приходить до молодим і юним – і на все життя. А ми довго шукали один одного і зустрілися на середині шляху. Наша любов – це нагорода за зроблені у минулому помилки. І тому ми ще дбайливіше будемо зберігати наші почуття один до одного. Хай багаття нашої любові яскраво горить довгі роки!